| Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень буде, кажуть в народі Одне з найбільших християнських свят Благовіщення відзначають у понеділок, 7 квітня. Це свято прирівнюють до Великодня. В основі свята – повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського. Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. — Навіть коли Благовіщення припадає на Страсну п’ятницю, то всеодно святу літургію відправляємо у святковий світлих ризах, які в інші дні Великого посту не одягаємо, — каже отець-митрат Катедрального собору Непорочного Зачаття Божої Матері Микола. — Бо свято Благовіщення – дуже велике та значне. Піст заради нього трохи послаблюється. В цей день людям не треба виконувати тяжку роботу. В народі Благовіщення одержало назву „третьої зустрічі весни” (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом. До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни. У церкві на Благовіщення святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, “щоб бджоли роїлися”, а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви – “щоб дощова хмара ниви не минала”; проскуру заривають у землю, “щоб град посіву не побив”. Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігають за образами.
| 