| Багата й щаслива сім’я одного дня вирішує всиновити малого хлопчика. Але щойно вони це роблять, як їхнє життя перетворюється на кошмар. При загадкових і незрозумілих обставинах няня малого закінчує життя самогубством, хоча не мала для цього жодних мотивів. Люди помирають при страшних нещасних випадках, пронизані гострими предметами, які впали з даху, тонуть під льодом чи їх їдять вовки. Всі шанувальники жахів – одного з найпопулярніших жанрів кінематографу, особливо серед молоді, давно вловили в короткому переказі сюжету відомі мотиви. Навряд чи це випадково, але стрічка “Шепіт” майже повністю копіює відомий фільм “Омен”, що розповідає про хлопчика-антихриста, котрий приходить у наш світ як темний месія з однією ціллю – знищити всіх і все. Відмінність же в сюжетному плані між цими двома картинами в тому, що у першому головний герой не месія, а звичайний демон. Або “падший ангел”, як він сам себе називає. Та подальший розвиток подій “Шепоту” все ж таки розрізнює дві картини, що не може не тішити. Макса Турмота — одного з головних героїв, людину, котра вже й так має судимість за вбивство, наймає таємна організація. Перед чоловіком ставлять завдання – чого б це не коштувало, викрасти хлопчика з надприродними здібностями. Свою справу чоловік виконує вправно, та подальші події передбачити він ніяк не міг. Адже викрасти демона – це зовсім не жарти. Враховуючи жанрову приналежність стрічки, слід віддати їй належне, адже у ній таки справді вистачає моментів, що змушують глядача просто таки завмирати. Або аж підстрибувати на кріслі від переляку, щедро обсипаючи сусідів поп-корном. З цим завданням картина справляється добре, хоч всі “переляки” і залишаються на рефлективному рівні. А не так, як було, скажімо, в “Тихому Пагорбі” або “Проклятті”, котрі лякали своє натягнутою атмосферою. Серед акторської гри можна з чистою совістю виділити головного героя, самого хлопчика, котрий, чудово виконуючи роль “вмістилища зла”, залишається все-таки малою і милою дитиною. З досить таки виразною і хитрою посмішкою. Загалом стрічка розчаровує саме своєю подібністю на славетного “Омена” і дещо банальним підходом до принципів залякування глядача. В усьому ж іншому “Шепіт” залишає досить позитивні враження як непоганий представник свого жанру. Нічого нового для сучасного кінематографа він, звісно, не скаже, але шанувальників гострих вражень розважить. Принаймні на один вечір. Йти рекомендують саме любителям жахів.
|
